Пам’ятка добрих батьків

• Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти. Або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

• Не думай, що дитина твоя. Вона – Божа.

• Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав дитині життя – як же вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той третьому: це незворотний закон вдячності.

• Не зганяй на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо, що посієш, то й пожнеш.

• Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо: ноша життя дана кожному згідно його сил і будьте впевненими, що дитині її ноша не легше, ніж Вам ваша. А може й важча. Бо в дитини ще нема звички.

• Не принижуй!

• Не мучте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини. Мучте, якщо можете і не робите.

• Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.

• Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй.

• Люби свою дитину будь-якою:  бездарною, безталанною, дорослою. Спілкуйся з нею, тішся.

 

​

Пам’ятка для батьків 

«Ваша дитина не краща і не гірша, вона – інша»

 

Не можна:

• Думати, що ваша дитина найкраща та най- здібніша. Вона не краща і не більш здібніша ніж у когось іншого. Вона – інша.

• Ставтесь до дитини так, як до «Банку», куди батьки «складають» свою любов і турботу, щоб потім отримати її з відсотками.

• Чекати від дитини вдячності за те, що ви її народили. Вона про це вас не просила.

• Використовувати дитину, як засіб досягнення своїх (нехай і гірших – але ж своїх) цілей.

• Покладати надії на те, що дитина обов’язково прийме ваші погляди на життєві установи (вони ж генетично передаються!)

• Ставитися до дитини, як до людини, яку батьки «ліпили», як їм заманеться.

• Всю відповідальність за виховання покладати на вчителів чи бабусь, або на «методичні поради».

 

Потрібно:

• Сприймати дитину такою, якою вона є, щоб у будь-яку хвилину вона була впевнена у вашій любові.

• Намагатися зрозуміти, про що думає, до чого прагне, чому поведінка є такою, а не іншою.

• Підтримувати в дитині переконання, що вона здатна на все, якщо сама буде впевненою у своїх силах і намагатиметься активно діяти. Особливо це потрібно, якщо дитина від природи сором’язлива і не прагне бути лідером.

• Не намагатися «формувати» дитину, жити з нею одним спільним життям, бачити в ній особистість, а не «об’єкт виховання». Вислухати її точку зору на події і ненав’язливо висловлювати своє ставлення до цього.

• Частіше (але не часто) згадуйте, якими ви були у цей вік. Але не нав’язуйте свої погляди – часи змінилися і життя стало зовсім іншим.

• Пам’ятайте, що вашу дитину формують не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка, душевна доброта.

• Зверніть увагу на те, що дитина завжди поважає відвертість, але не сприймає неповаги до себ

 

П’ять шляхів до серця дитини

 

Відчувати любов і говорити про неї прекрасно. Але цього замало, щоб впевнити дитину у вашій безумовній любові. Діти оцінюють людей за їхніми вчинками. Треба навчитися говорити «мовою         любові» вашої дитини, проявляючи свою любов через вчинки.

          Існує п’ять шляхів, якими діти (взагалі всі люди) виказують любов.

П’ять шляхів до серця дитини

1. Дотик

2. Слова підтримки

3. Час

4. Подарунки

5. Допомога

Дотик – обійми, поцілунки, будь-який фізичний контакт, ласка.

Слова підтримки – похвала, вдячність, підбадьорюючі слова, добрі настанови.

Час – бути разом з дитиною, віддавати дитині всю увагу. Час – це ваш подарунок дитині. Дивіться в очі дитині, поділяйте думки і почуття.

Подарунки – вони можуть нагадувати дитині про вашу любов довгі роки. Справжній подарунок дається, щоб подарувати, виказати свою любов.

Допомога – робити те, що буде дитині во благо; допомога – це подарунок. Допомагати там, де дитина сама не впорається.

 

Вислови дітей.

Дотик

«Я знаю, що мама мене любить, тому що вона завжди цілує і обіймає мене».

Слово підтримки

«Я люблю маму тому, що вона любить мене. Вона завжди повторює, яка я гарна. Мабуть, татко теж любить мене, але він ніколи не каже про це».

Час

«Татко любить мене. Я знаю це тому, що він завжди зі мною. Ми що-небудь робимо разом. Мама теж мене любить, але ми рідко буваємо разом – вона втомлюється на роботі».

Подарунок

«Вихователька у нас дуже добра. І вона мене відразу полюбила. Ось, дивись, що вона мені подарувала».

Допомога

«Мама мене любить. Вона пече мій улюблений пиріг, допомагає застеляти мені постіль, заплітає мені коси».

 

Поради батькам

 

Прощення

Дуже важко жити людині, яка не вміє прощати. Біблійська мудрість каже: якщо простиш, то й тобі проститься. Як важливо навчити дитину прощати. Гарним засобом виховання такої риси, як прощення, може бути приклад дорослих, що оточують дитину. Уникайте ситуацій, коли дитина довго на когось ображається і носить «камінь за пазухою». Проведіть бесіду з дитиною: якщо ти, дитинко, носитимеш гнів і злість на когось, це перш за все зашкодить твоєму здоров’ю і здоров’ю тих людей, з якими ти часто спілкуєшся.

 

Лагідність

Намагайтесь розмовляти з дітьми тихим, спокійним, лагідним голосом. Навіть малесеньке, здавалось би нічого не розуміюче немовля, вже реагує на інтонаційні відтінки вашого голосу. Навіть якщо ви у збудженому стані, не дозволяйте собі підвищувати тон. Нехай для вас основним правилом буде, так звана, «позиція десяти кроків»:перед тим, як вихлюпнути на дитину своє невдоволення чи поганий настрій, подумки полічіть десять кроків. Це дасть змогу вам трішки заспокоїтись і вибрати правильний тон для спілкування з дитиною. Навчайте її «солодким» ласкавим словам змалечку. Виховуючись у такій атмосфері, дитина буде доброю, лагідною, ніжною.

 

Пам’ятка для батьків

«Як любити дитину»

 

Дитину постійно критикують – вона вчиться ненавидіти.

Дитину висміюють – вона стає замкненою

Дитина росте у докорах – вона вчиться жити з відчуттям провини.

Дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною.

Дитину хвалять – вона вчиться бути шляхетною.

Дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

Дитина росте в терпимості – вона вчиться розуміти інших.

Дитина росте в чесності – вона вчиться бути справедливою.

Дитина росте в безпеці – вона вчиться вірити в людей.

Дитина живе в розумінні та дружелюбнос-   ті – вона вчиться знаходити любов у цьому світ

 

Рекомендації батькам  з підготовки дітей

до дитячого садка

​

​

 

·       Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.

 

·       Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.

 

·       Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

 

·       Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

 

·       Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

 

·       Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме. Чим докладнішою буде ваша розповідь, і чим частіше ви будете її повторювати, тим спокійніше й впевненіше почуватиметься ваш малюк, коли піде у дошкільний заклад.

 

·       Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячогосадка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересомдосліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.

 

·       Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

 

·       Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.

 

·       Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка. Легше й швидше звикають діти, батьки яких не мають альтернативи дошкільному закладу.

 

·       Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтеся з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку. Чим ближчими будуть ваші стосунки з вихователями, іншими батьками та їхніми дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині.

 

·       У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.

 

·       Приблизно за тиждень до першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

 

 

Пам'ятайте!

• Дітей вчить те, що їх оточує.

• Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.

• Якщо дитині часто демонструють ворожість - вона вчиться битися.

• Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязким.

• Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватим.

• Якщо до дитини часто бувають поблажливі - він вчиться бути терплячим.

• Якщо дитину часто підбадьорюють - вона вчиться впевненості в собі.

• Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.

• Якщо з дитиною зазвичай чесні - вона вчиться справедливості.

• Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.

• Якщо дитину часто схвалюють - він вчиться до себе добре ставитися.

• Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе потрібним - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

​